1. Показники роботи 15 метрополітенів СНД в 2007-2008 рр. свідчать про високий технічний рівень оснащення Харківського метрополітену (не нижче 4-5 місця за показниками протяжності шляхів, кількості станцій, ескалаторів, вагонів). Але із-за поганого фінансування (Київ одержує 185 млн.грн. компенсації за пільговиків, Харків – 18 млн.грн. Київ перевозить в 2 рази більше пасажирів, а компенсації одержує в 10 разів більше, ніж Харків) відстають економічні показники: останнє 15-е місце за витратами на перевезення 1-го пасажира, 10-е місце по рівню середньої заробітної плати, найнижча вартість проїзду.
Порівняльна характеристика метрополітенів СНД
Витрати на перевезення 1го пасажиру, грн.
Вартість проїзду, грн.
Москва
3,48
4,75
С.-Петербург
3,53
4,25
Новосибірськ
2,69
3,00
Єкатеринбург
2,83
2,75
Самара
5,57
2,50
Казань
15,02
2,50
Тбілісі
-
2,40
Ташкент
1,67
2,20
Н.Новгород
2,85
2,00
Київ
1,20
1,70
Мінськ
1,62
1,62
Єреван
4,12
1,60
Харків
1,05
1,50
2. 29 жовтня 2007 р. в Мадриді, Державному підприємству «Харківський метрополітен» був вручений ЗОЛОТИЙ ПРИЗ ТРАНСПОРТУ - ПРИЗ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ (New Millennium Award), заснований для того, щоб відзначити роботу компаній, що займаються перевезенням пасажирів, відрізняються якістю і об'ємами послуг, що надають.
3. Метрополітен на прохання населення, за узгодженням з Мінтрансзв’язку України та адміністративних органів міста забезпечує перевезення пасажирів у Новорічну ніч, у Великодню ніч без перерви в роботі технічних засобів і залучає додатково до роботи близько 400 працівників (приблизно 10% працюючого контингенту). Перевезення здійснюються за спеціально розробленим для цих цілей:
- розкладу руху поїздів;
- режимом роботи задіяного технологічного устаткування;
- графікам роботи додатково залученого контингенту працівників метрополітену;
- організаційно-технічним заходам забезпечення безпеки пасажирських перевезень в особливих умовах.
4. Збільшення швидкості руху поїздів на 5 км/годину приводить до :
- скорочення часу в дорозі проїзду пасажирів між кінцевими пунктами: першої лінії на 3,2 хв.; другої лінії на 1,9 хв.; третьої лінії на 1,5 хв.;
- збільшенню обсягів споживання електроенергії на тягу поїздів приблизно на 20 млн.кВтг. (4,4 млн.грн.), тому що обсяг споживання електроенергії змінюється у квадратичній залежності від швидкості руху поїзда;
- збільшенню експлуатаційних витрат на утримання рухомого складу, колії та контактної рейки, пристроїв електропостачання приблизно на 3-5% ( 4-5 млн.грн.).
5. Метрополітен до 1990 року перевозив пасажирів зі швидкістю сполучення (експлуатаційною) рівною 42,1 км./ч. і був у числі найшвидкісних метрополітенів світу.
Зниження швидкості сполучення до нинішнього рівня 35,5 км./ч. обумовлено факторами:
- відсутності коштів на оплату вартості спожитої електроенергії на тягу поїздів, що у середньому становить 63,5% загального обсягу спожитої енергії (частка оплати витрат енергоресурсів з постійно зростаючими тарифами досягла майже 20% експлуатаційних витрат підприємства);
- використання ресурсу працездатності рам візків (16 років), наслідком чого відбувалися масові виходи з ладу ходових елементів рами, обрив кронштейнів кріплення устаткування та неможливістю придбання нових для заміни рам з "утомними" властивостями металу.
Зниження швидкості практично дозволило виключити випадки виходу з ладу ходових частин вагонів і продовжити ресурс працездатності рам візків після їхнього відновлювального ремонту до 32 років (згода заводу-виробника).
6. Інтервали руху залежать від двох чинників:
- швидкість руху поїздів;
- кількість поїздів на лінії.
На сьогоднішній день збільшення швидкості є неприйнятним з міркувань безпеки руху. Щодо кількості поїздів на лінії – фактично метрополітен має 321 вагон, які в часи максимального пасажиропотоку всі на лінії.
7. Метрополітен одним з перших у Європі впровадив систему безпеки руху поїздів на основі засобів автоматичного регулювання швидкості з автоматичною локомотивною сигналізацією ( АРС-АЛС). Першим у колишньому СРСР обладнав парк рухомого складу і лінію цими засобами й освоїв експлуатаційну роботу одним машиністом без помічника (в одній особі), виключивши системи автоблокування та погасивши вогні (показники) світлофорів. Це дозволило без шкоди в рішенні завдань у забезпеченні безпеки перевезень вивільнити близько 150 помічників машиністів електропоїздів.
8. У період, коли городяни відпочивають і сплять, на об'єктах метрополітену працюють майже 1000 людей (кожний 4-й), з них: більше 250 жінок, а 400 чоловік все своє трудове життя працюють у період перерви руху поїздів тільки в нічний час.
9. У спорудах метрополітену протягом доби забезпечен 5-кратний обмін повітря. Потужні вентиляційні установки «переробляють» при цьому 60-80 млн.м3 повітря та подають кожному пасажирові не менш 75 м3/год. свіжого повітря із забезпеченням необхідного теплового балансу в тунелях і на станціях прийнятної пасажирам температури і відносної вологості.
10. Для забезпечення технологічних і соціальних потреб щодоби метрополітен витрачає 1000 м3 води, а загальна довжина мереж водопостачання перевищує 90 км.
